24 січня 1848 року тесля Джеймс Маршалл (James Marshall) помітив блискучі крупинки на дні річки Американ (American River ) у передгір’ях Сьєрра-Невади. Він працював біля лісопилки Sutter’s Mill — пилорами Саттера, що належала підприємцю Джону Саттеру (John Sutter).
Знахідку перевірили простим способом: метал прокип’ятили в лужному розчині. Якщо це золото — воно не розчиняється.
Так почалася подія, яку історія назве Каліфорнійська золота лихоманка.
За кілька років до регіону прибули приблизно 300 тисяч людей. Вони їхали через континент фургонами, пливли навколо мису Горн або перетинали Панаму. Каліфорнія раптом перетворилася на місце, де кожен шукав удачу.
Сьогодні ці місця можна побачити власними очима.
Маршрут міст золотої лихоманки
Історію Gold Rush найкраще зрозуміти, проїхавши невеликий маршрут передгір’ями Сьєрра-Невади.
Маршрут виглядає так:
Сакраменто → Плейсервілл → Колома
Відстань між цими містами — приблизно година дороги на схід від долини Сакраменто. Саме цим шляхом у 1849 році рухалися тисячі старателів, які прямували до золотих родовищ у горах.
Сакраменто: місто, яке заробило на золоті
Сьогодні Сакраменто є столицею штату Каліфорнія. У 1840-х роках це було невелике поселення біля річки Сакраменто.
Коли почалася золота лихоманка, місто перетворилося на головний торговий центр регіону. Поки старателі промивали гравій у горах, у Сакраменто відкривалися банки, склади, готелі та магазини інструментів.
Саме тут купували лопати, миски для промивання золота і провізію.
Ціни зростали стрімко. У 1849 році яйце могло коштувати один долар або навіть більше — величезну суму для того часу. Чоботи іноді продавалися за двадцять доларів, а звичайний обід у салуні коштував у кілька разів дорожче, ніж у східних штатах.
Нерідко більше заробляли не старателі, а власники магазинів і постачальники.
Сьогодні атмосферу того періоду можна відчути в районі Old Sacramento — історичному кварталі старого Сакраменто, де збереглися дерев’яні будівлі XIX століття.
Плейсервілл: місто старателів і салунів
Приблизно за годину дороги від Сакраменто знаходиться Placerville — Плейсервілл.
У часи золотої лихоманки місто мало іншу назву — Hangtown — Генгтаун. Її пов’язують із самосудами, які іноді влаштовували над злодіями у перші роки Gold Rush, коли справжньої влади майже не існувало.
Placerville швидко став типовим містом фронтиру. Тут працювали салуни, гральні будинки, готелі і десятки магазинів для старателів.
Саме тут з’явилася страва, яка стала символом епохи — Hangtown Fry — омлет Генгтауна. У ньому поєднували три найдорожчі продукти того часу: яйця, бекон і устриці.
Цю страву могли дозволити собі лише ті, кому щастило знайти золото.
Сьогодні історичний центр Плейсервілла зберіг будівлі XIX століття — дерев’яні фасади, старі салуни і магазини.
Колома: місце, де все почалося
Ще приблизно за 20 кілометрів на схід розташоване невелике поселення Coloma — Колома.
Саме тут Джеймс Маршалл знайшов перші крупинки золота біля пилорами Sutter’s Mill.
У 1848 році сюди почали прибувати старателі. Вони жили у наметах біля річки, промивали гравій і пісок у металевих мисках, які називали gold pan — миска для промивання золота.
Деякі табори складалися з десятків людей, інші — з тисяч.
Побут був важким. Старателі спали просто на землі або у наметах, часто працювали у холодній воді по кілька годин на день.
Сьогодні це місце збереглося як Marshall Gold Discovery State Historic Park — Державний історичний парк відкриття золота Маршалла. Тут можна побачити реконструкцію пилорами та музей із інструментами старателів.
Річка Американ виглядає майже так само, як у день, коли Маршалл помітив перші крупинки золота.
Місто, яке зникло під водою
Не всі міста золотої лихоманки збереглися.
Одним із найбільших поселень старателів було Мормон-Айленд.
Його заснували переселенці-мормони. У 1850-х роках тут жили тисячі людей, працювали готелі, магазини і майстерні.
Але у 1955 році після будівництва дамби Фолсом територію затопило водосховище озеро Фолсом.
Сьогодні Mormon Island лежить на дні озера. У посушливі роки рівень води падає, і тоді на поверхні з’являються залишки старих будівель.
Хто приїжджав за золотом
Каліфорнійська золота лихоманка стала глобальною подією. До регіону прибували люди з усього світу — з Китаю, Чилі, Франції, Німеччини, Австралії та інших країн.
Тих, хто прибув у 1849 році, називали forty-niners — “сорок дев’ятники”.
Більшість із них не знайшла великих самородків. Уже через кілька років легкі родовища були виснажені, і видобуток золота почали контролювати великі компанії.
Темний бік золотої лихоманки
Історію Gold Rush часто романтизують, але вона мала й інший бік.
Золота лихоманка призвела до різкого скорочення населення корінних народів Каліфорнії. Хвороби, насильство і втрата земель стали частиною цього процесу.
За кілька десятиліть чисельність корінного населення штату скоротилася більш ніж удвічі.
Чому золота лихоманка досі важлива
Знахідка золота біля Коломи стала початком процесів, які сформували сучасну Каліфорнію.
Саме в період Gold Rush:
- населення регіону різко зросло
- з’явилися нові міста
- сформувалися торгові та транспортні маршрути
- почала розвиватися економіка штату.
Сьогодні Каліфорнія є однією з найбільших економік світу, але її історія почалася з випадкової знахідки кількох крупинок золота на дні річки.
Що можна побачити сьогодні
Історію золотої лихоманки можна побачити у кількох місцях Каліфорнії:
- Marshall Gold Discovery State Historic Park (Колома) — місце відкриття золота
- Old Sacramento Historic District (Сакраменто) — квартал часів Gold Rush
- Placerville Historic Main Street (Плейсервілл) — історичний центр міста старателів.
Ці місця розташовані лише за кілька годин дороги від Сан-Франциско, але саме тут почалася історія, яка змінила Каліфорнію.
Вона почалася 24 січня 1848 року після відкриття золота Джеймсом Маршаллом біля пилорами Sutter’s Mill.
За період 1848–1855 років до Каліфорнії прибули приблизно 300 тисяч людей.
Найвідоміші міста Gold Rush — Сакраменто, Плейсервілл і Колома.
