На Волині є тканина, якої не ткали десятиліттями. Серпанок — дуже легке й ніжне полотно, яким колись славився цей край. Його робили з особливого льону, короткостеблового сорту «лущик», що не годився для фабрик, тож із часом нитку перестали виготовляти зовсім. Здавалося, назавжди.
Поки команда етнопарку «Ладомирія» не роздобула 43 зернини цього льону. Сьогодні його знову сіють — щоб повернути тканину, яку вважали втраченою.
«Ладомирія» — етнопарк у Радивилові, на півдні Волині. Його назва походить від історичного найменування краю — латинської «Лодомерії», або «Володимирії». Це місце, де волинські традиції оживають просто в руках: тут можна крутити жорна, сіяти на решетах, сідати за ткацький верстат. Над проєктом від 2010 року працює громадська організація «Центр дослідження та відродження Волині», а заснував його історик Володимир Дзьобак, родом із цих місць, — він із дитинства захоплювався історією й мріяв про музей, де минуле можна відчути руками.
Про «Ладомирію» розповіли в експедиції Ukraïner — ми переказуємо найцікавіше.
Тканина, яку повернули з 43 зернин
Усе почалося з ткацтва. Команда оголосила в місцевій газеті, що шукає старі верстати, і поїхала селами. Перший знайшли у Пляшеві, біля поля битви під Берестечком, — волинський верстат 1920–30-х років. Згодом додалися поліські кросна початку XX століття. Що складніший механізм, то тонший орнамент можна виткати: майстрині «Ладомирії» дійшли до технік на 16 підніжок і відновлюють загублені — на 24.
Серпанок став окремою історією. Щоб повернути його, у парку досліджують товщину нитки, спосіб скручування, структуру полотна — за старими світлинами й порадами етнографів. Те, що колись було буденним ремеслом, тепер відтворюють майже як забуту мову.
Костюм, який збирали дев’ять років
Задум майстерень простий: щоб кожен район історичної Волині мав хоча б один жіночий і один чоловічий костюм XIX–XX століть. Але костюм не вигадують. Його знаходять — у приватній колекції, у музеї, у старій книзі — і збирають по деталі.
Один стрій, що представляє Зарічненську громаду, збирали дев’ять років. Просто не було артефактів. Деякі костюми досі вдалося відтворити лише на третину чи половину — решта чекає на знахідку, на людину, яка згадає.
Хати, що мали зникнути
На території парку є скансен — музей просто неба. Волинські хати двохсотрічної давнини, гуцульська оселя, шпихлір і кліть, кузня XIX століття зі справжнім міхом. Майже кожна споруда тут має історію порятунку. Хтось повідомляв, що в центрі Рівного стоїть хата, якій близько двохсот років, і якщо її не забрати — вона зникне. Її забирали.
У кузні проводять майстер-класи: видно, як працюють із металом за давніми технологіями. У цьому й відмінність «Ладомирії» — історію тут пробують на дотик.
Смак, що повертається з бабусиної печі
Згодом у парку зрозуміли, що традиція — це ще й їжа. Поштовхом стала потравка, густе м’ясне рагу з борошном, яке готували бабуся й мама засновника. Коли він розповів про неї в Києві, з нього посміялися — страва звучала незвично. Саме тоді з’явилося питання: а що взагалі їли на Волині колись?
Так народився проєкт «З бабусиної печі». Ще з 2013 року школярі ходили до старших односельців і записували за ними рецепти. Технологи відтворювали страви, а носії традиції виправляли неточності. Сьогодні цю кухню подають в аустерії просто в етнопарку.
Навіщо це все
Якось засновник проводив екскурсію для переселенців із Маріуполя — і побачив, як дехто плакав, відкриваючи для себе цю культуру. А дехто переходив на українську просто під час екскурсії.
Учені пояснюють це так: ідентичність будується знизу вгору. Спершу людина відчуває себе частиною своєї оселі, потім вулиці, села, регіону — і лише тоді усвідомлює себе українкою чи українцем. Традиція — це нижній щабель цієї драбини. Один науковець висловився прямо: «Ви населення перетворюєте на українців».
Серпанок із 43 зернин, костюм за дев’ять років, врятовані хати — це історія про те, що нас тримає. І про те, що втрачене можна повернути, якщо знайдеться хтось, хто не дасть йому зникнути.
За матеріалами Ukraïner. Фото: Софія Соляр / Ukraïner. Більше про етнопарк — на сайті ladomyriia.com.
Відкрийте більше з Мандри Медіа
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
